5 речей про коронавірус, які потрібно знати батькам,

– МОН та МОЗ дають роз’яснення

          5 основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19, та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби. Про це розповідають Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я сьогодні, 12 березня 2020 року.

“Уряд оголосив загальнонаціональний карантин до 3 квітня. Однак ми розуміємо, що просто не ходити до школи чи іншого закладу освіти – недостатньо. Важливо, щоб батьки знали, як діяти в ситуації карантину та від чого берегти дітей. Тому така інформація зараз дуже потрібна”, – сказала заступник Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.
ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.
ЩО РОБИТИ:

· попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар;

· нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук);

· попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки;

· просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується;

· посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення;

· важливо уникати місць масового скупчення людей.

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.
ЩО РОБИТИ:
у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

· мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук;

· під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя;

· не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними;

· не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.


ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.
Нагадуємо, що з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено

 для усіх закладів освіти.

 Відповідне рішення Уряд ухвалив 11 березня 2020 року.


 

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ! Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником закладу протягом календарного року на підставі заяви батькі або осіб, які їх замінюють, медичної довідки ФОРМИ 026/0 про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ДНЗ, довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. ШАНОВНІ БАТЬКИ ! Якщо Ви бажаєте, щоб Ваша дитина здійснювала навчання, виховання та розвиток в дошкільному навчальному закладі прошу Вас зареєструватися на нашому сайті.


 

Шановні батьки!

 

У ст. 12 Закону України «Про дошкільну освіту» зазначено, що відповідно до потреб громадян України створюються дошкільні навчальні заклади (ясла-садок) для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Нормативними документами, зокрема Державними санітарними нормами та правилами «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я від 01.08.2013 № 678, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2013 № 1370/23902, визначено, що перебувати у дошкільному навчальному закладі до 7 років можуть діти не готові до шкільного навчання за медичними або психолого-педагогічними показниками.

У п. 14.16. та у додатку 20 до Санітарних правил вказано, що визначення функціональної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у першому класі загальноосвітнього навчального закладу передує вступу до школи і проводиться шляхом проведення медико-педагогічного контролю відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти.

Діти, яким виповнилося 6 років станом на 1 вересня поточного року, за висновками медико-педагогічної комісії не готовими до навчання в школі вважаються:

1) діти, які відстають у біологічному розвитку;

2) діти, які при обстеженні не виконують тести психолого-педагогічних критеріїв;

3) діти, які перенесли протягом останнього року такі захворювання: інфекційний гепатит (окрім гепатиту А), пієлонефрит, дифузний гломерулонефрит, міокардит, менінгіт, менінгоенцефаліт, туберкульоз, ревматизм в активній фазі, захворювання крові, різні ендокринні захворювання, неврози, травматичні ураження центральної нервової системи, гострі респіраторні захворювання шість і більше разів протягом останнього року, міопію, епілепсію, екзему, нейродерміт.

Дітям, не готовим до шкільного навчання за медичними або психолого-педагогічними показниками, дається тимчасове відстрочення від вступу до школи на 1 рік.

Результати медико-біологічних контролів разом із рекомендаціями вносяться до форми 026/о «Медична карта дитини».

Вік майбутніх першокласників регламентується ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту» («зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з шести років») та висновками медико-педагогічної комісії про готовність дитини до навчання.

У жодному із законів не вказано, що причина, яка дає можливість дитині не йти до школи з 6 років, це «бажанням батьків».

 

Крім того, ураховуючи те, що діючими програмами навчання і виховання дітей дошкільного віку, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, не передбачено окремо підготовчі групи, ці діти залишаються знову у старших групах разом із дітьми 5-річного віку та повторно вивчають програмовий матеріал цих груп. У дитини, що психологічно готова до школи, потенціал психічного розвитку є рушійною силою в засвоєнні нових знань, її соціалізації. Гальмування цього потенціалу може призвести до втрати мотиваційної готовності до навчання в школі.


 

Дитина йде до школи

 

Проблема готовності дитини до навчання у школі є надзвичайно широкою за тематикою тих питань, які вона охоплює. Батьки мають з розумінням поставитися до підготовки дитини до школи.

Адаптування до нових умов життя є тривалим і нелегким процесом. До умов шкільного життя дитина може звикати так само важко, як кілька років тому вона звикала до умов перебування у дитячому садку.

Ставлення дитини до навчання формується задовго до того, як вона переступить шкільний поріг. Важливу роль тут відіграє інформація про школу і спосіб її подачі батьками.

Необхідно, щоб дитина не лише зрозуміла запропоновану інформацію, а й змогла відчути, "прожити" її. Тож для цього використовуйте сюжетно-рольові ігри, розповіді про своє навчання та улюблених учителів, читайте та аналізуйте дитячу художню літературу про шкільне життя, організуйте екскурсії до школи. Адже, ситуація, коли дитина загубилася у школі, - не таке вже й поодиноке явище.

Ознайомити дитину з приміщенням школи необхідно напередодні 1 вересня за двома напрямками:

- по-перше, дитині треба показати, де розміщені приміщення, які вона буде відвідувати обов'язково - клас, туалет, їдальня, спортивна та актова зали.

- по-друге, дитина має зрозуміти, як пройти з класу до будь-якого із згаданих приміщень школи і обов'язково - до виходу з неї.

Така зорієнтованість дитини забезпечить їй комфортне перебування у стінах школи, додасть упевненості у собі, дасть змогу задовольнити певні, наприклад фізіологічні, потреби.

Ще одне важливе завдання батьків - переконатися, що дитина добре запам'ятала ім'я та по батькові своєї вчительки, а також назву свого класу (скажімо, 1-Б), якщо перших класів кілька. Окрім того, малюк має вміти звернутися за допомогою до зовсім чужих людей. І цьому також мають навчити батьки.

Не слід ставити дитину у становище, вихід з якого їй невідомий. А адаптування до школи - це не та ситуація, коли варто здобувати досвід, набиваючи гулі. Тож, якщо Ви бажаєте, щоб першокласник зосередився на шкільних завданнях, маєте створити для цього комфортні умови

  • На етапі підготовки до школи пріоритетним є загальний розвиток дитини. Тож, батьки майбутніх школярів насамперед повинні опікуватися тим, щоб у дітей були сформовані загальні здібності та якості особистості, необхідні для того, щоб опанувати принципово нову для них діяльність - навчальну.

Важливо, щоб майбутній учень умів спілкуватися з найближчим оточенням, був доброзичливим з дітьми та дорослими. Також до вступу до школи дитина повинна вміти керувати своїм тілом, вправно рухатися та орієнтуватись у просторі. У неї має бути гарно розвинена дрібна моторика рук, а також скоординовані рухи руки та ока.

Щоб стати успішним, майбутньому першокласнику мають бути притаманні такі якості:

- прагнення до спілкування з однолітками;

- бажання вчитися; - міцне здоров'я;

- позитивний емоційний настрій;

- грамотне мовлення, зв'язний виклад своїх думок;

- прагнення до співпраці з дорослими;

- розвинена довільність поведінки;

- допитливість і прагнення до відкриттів;

- сформована координація рухів і графічні навички.

Портрет випускника дитячого садка

Портрет дитини напередодні вступу до школи

 

Психофізіологічний розвиток:

 

· має зрілі мозкові структури та функції;

· характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;

 

Інтелектуальний розвиток:

· володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;

· уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією до­рослого;

 

Мотиваційний розвиток:

· хоче йти до школи;

· вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;

 

Емоційний розвиток:

· переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;

· сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зо­внішніх впливів, чутлива до нього;

 

Розвиток вольової сфери:

· свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;

· концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;

 

Соціальний розвиток:

· приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важли­вість;

· відкрита контактам, комунікабельна;

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________​​​​​​​