ШАНОВНІ БАТЬКИ! Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником закладу протягом календарного року на підставі заяви батькі або осіб, які їх замінюють, медичної довідки ФОРМИ 026/0 про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ДНЗ, довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. ШАНОВНІ БАТЬКИ ! Якщо Ви бажаєте, щоб Ваша дитина здійснювала навчання, виховання та розвиток в дошкільному навчальному закладі прошу Вас зареєструватися на нашому сайті.


"ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: шляхи впровадження"

Із журналу "Дошкільне виховання №12/2013"

Сьогодні проблемам включення дітей з особливими потребами до соціального життя й загальноосвітнього простору приділяється особлива увага. Так, на Всеукраїнській конференції, організованій МОН України ("ДВ", 2013, №6), впровадження інклюзивної освіти визначено як одне з важливих завдань. Водночас реалізувати його у нинішніх умовах непросто. На допомогу керівникам і педагогам подаємо своєрідний алгоритм уведення інклюзивної практики в роботу дитсадка...

Інклюзивна освіта передбачає особистісно орієнтовані підходи, методи навчання для кожної дитини з урахуванням її особливостей, здібностей, психофізіологічних порушень. Це — гнучка система, де враховуються потреби всіх дітей, не тільки з проблемами розвитку, а й різних етнічних, соціальних груп, різної статі, віку. Система навчання підлаштовується під дитину, а не дитина під систему, тож переваги дістають усі вихованці. Діти з особливими потребами можуть перебувати в групі повний час або частково, навчаючись з підтримкою і за індивідуальним навчальним планом...

"ІНКЛЮЗИВНА ПРАКТИКА В ДИТСАДКУ: організаційна модель"

Із журналу "Дошкільне виховання №2/2014"

Наступним кроком після розробки своєрідного алгоритму уведення інклюзивної практики в роботу дитсадка є власне організація освітнього процесу сучасного дитсадка.

Інклюзивний освітній простір створюється з метою охоплення варіа-тивними формами навчання і виховання дітей з різними стартовими можливостями. Для дітей, що з якихось причин не можуть відвідувати дошкільну групу в режимі повного дня, існує система структурних підрозділів — таких, як Центр ігрової підтримки розвитку, Консалтинговий центр, Лекотека, Служба ранньої допомоги, група розвитку "Особлива дитина"...

 

 

 

 

  1. Інформація для батьків
  2. Підготовка до школи

Шановні батьки!

 

У ст. 12 Закону України «Про дошкільну освіту» зазначено, що відповідно до потреб громадян України створюються дошкільні навчальні заклади (ясла-садок) для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Нормативними документами, зокрема Державними санітарними нормами та правилами «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я від 01.08.2013 № 678, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2013 № 1370/23902, визначено, що перебувати у дошкільному навчальному закладі до 7 років можуть діти не готові до шкільного навчання за медичними або психолого-педагогічними показниками.

У п. 14.16. та у додатку 20 до Санітарних правил вказано, що визначення функціональної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у першому класі загальноосвітнього навчального закладу передує вступу до школи і проводиться шляхом проведення медико-педагогічного контролю відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти.

Діти, яким виповнилося 6 років станом на 1 вересня поточного року, за висновками медико-педагогічної комісії не готовими до навчання в школі вважаються:

1) діти, які відстають у біологічному розвитку;

2) діти, які при обстеженні не виконують тести психолого-педагогічних критеріїв;

3) діти, які перенесли протягом останнього року такі захворювання: інфекційний гепатит (окрім гепатиту А), пієлонефрит, дифузний гломерулонефрит, міокардит, менінгіт, менінгоенцефаліт, туберкульоз, ревматизм в активній фазі, захворювання крові, різні ендокринні захворювання, неврози, травматичні ураження центральної нервової системи, гострі респіраторні захворювання шість і більше разів протягом останнього року, міопію, епілепсію, екзему, нейродерміт.

Дітям, не готовим до шкільного навчання за медичними або психолого-педагогічними показниками, дається тимчасове відстрочення від вступу до школи на 1 рік.

Результати медико-біологічних контролів разом із рекомендаціями вносяться до форми 026/о «Медична карта дитини».

Вік майбутніх першокласників регламентується ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту» («зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з шести років») та висновками медико-педагогічної комісії про готовність дитини до навчання.

У жодному із законів не вказано, що причина, яка дає можливість дитині не йти до школи з 6 років, це «бажанням батьків».

 

Крім того, ураховуючи те, що діючими програмами навчання і виховання дітей дошкільного віку, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, не передбачено окремо підготовчі групи, ці діти залишаються знову у старших групах разом із дітьми 5-річного віку та повторно вивчають програмовий матеріал цих груп. У дитини, що психологічно готова до школи, потенціал психічного розвитку є рушійною силою в засвоєнні нових знань, її соціалізації. Гальмування цього потенціалу може призвести до втрати мотиваційної готовності до навчання в школі.


 

Дитина йде до школи

 

Проблема готовності дитини до навчання у школі є надзвичайно широкою за тематикою тих питань, які вона охоплює. Батьки мають з розумінням поставитися до підготовки дитини до школи.

Адаптування до нових умов життя є тривалим і нелегким процесом. До умов шкільного життя дитина може звикати так само важко, як кілька років тому вона звикала до умов перебування у дитячому садку.

Ставлення дитини до навчання формується задовго до того, як вона переступить шкільний поріг. Важливу роль тут відіграє інформація про школу і спосіб її подачі батьками.

Необхідно, щоб дитина не лише зрозуміла запропоновану інформацію, а й змогла відчути, "прожити" її. Тож для цього використовуйте сюжетно-рольові ігри, розповіді про своє навчання та улюблених учителів, читайте та аналізуйте дитячу художню літературу про шкільне життя, організуйте екскурсії до школи. Адже, ситуація, коли дитина загубилася у школі, - не таке вже й поодиноке явище.

Ознайомити дитину з приміщенням школи необхідно напередодні 1 вересня за двома напрямками:

- по-перше, дитині треба показати, де розміщені приміщення, які вона буде відвідувати обов'язково - клас, туалет, їдальня, спортивна та актова зали.

- по-друге, дитина має зрозуміти, як пройти з класу до будь-якого із згаданих приміщень школи і обов'язково - до виходу з неї.

Така зорієнтованість дитини забезпечить їй комфортне перебування у стінах школи, додасть упевненості у собі, дасть змогу задовольнити певні, наприклад фізіологічні, потреби.

Ще одне важливе завдання батьків - переконатися, що дитина добре запам'ятала ім'я та по батькові своєї вчительки, а також назву свого класу (скажімо, 1-Б), якщо перших класів кілька. Окрім того, малюк має вміти звернутися за допомогою до зовсім чужих людей. І цьому також мають навчити батьки.

Не слід ставити дитину у становище, вихід з якого їй невідомий. А адаптування до школи - це не та ситуація, коли варто здобувати досвід, набиваючи гулі. Тож, якщо Ви бажаєте, щоб першокласник зосередився на шкільних завданнях, маєте створити для цього комфортні умови

  • На етапі підготовки до школи пріоритетним є загальний розвиток дитини. Тож, батьки майбутніх школярів насамперед повинні опікуватися тим, щоб у дітей були сформовані загальні здібності та якості особистості, необхідні для того, щоб опанувати принципово нову для них діяльність - навчальну.

Важливо, щоб майбутній учень умів спілкуватися з найближчим оточенням, був доброзичливим з дітьми та дорослими. Також до вступу до школи дитина повинна вміти керувати своїм тілом, вправно рухатися та орієнтуватись у просторі. У неї має бути гарно розвинена дрібна моторика рук, а також скоординовані рухи руки та ока.

Щоб стати успішним, майбутньому першокласнику мають бути притаманні такі якості:

- прагнення до спілкування з однолітками;

- бажання вчитися; - міцне здоров'я;

- позитивний емоційний настрій;

- грамотне мовлення, зв'язний виклад своїх думок;

- прагнення до співпраці з дорослими;

- розвинена довільність поведінки;

- допитливість і прагнення до відкриттів;

- сформована координація рухів і графічні навички.

Портрет випускника дитячого садка

Портрет дитини напередодні вступу до школи

 

Психофізіологічний розвиток:

 

· має зрілі мозкові структури та функції;

· характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;

 

Інтелектуальний розвиток:

· володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;

· уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією до­рослого;

 

Мотиваційний розвиток:

· хоче йти до школи;

· вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;

 

Емоційний розвиток:

· переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;

· сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зо­внішніх впливів, чутлива до нього;

 

Розвиток вольової сфери:

· свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;

· концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;

 

Соціальний розвиток:

· приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важли­вість;

· відкрита контактам, комунікабельна;

 

 

 

Йдуть слайди

 

Готуємося до вступу в школу свідомо

  • умовах освітньої реформи “Нова українська школа”, що здійснюється Міністерством освіти і науки України, важливим завданням є забезпечення наступності між ланками освіти. Гармонійний розвиток особистості дитини у період дошкільного дитинства та старту шкільного життя – основа подальшого її успіху в умовах безперервної освіти впродовж дорослого життя. ажливим завданням є забезпечення наступності між ланками освіти.

 

 

Підготовка до школи – основна тема для батьків і вихователів старших дошкільнят. Багато років побутує низка упереджень щодо підготовки дітей до школи.

Упередження перше. Майбутньому школяреві слід якомога раніше відмовитися від гри

Примусове обмеження ігрової діяльності дітей (навіть молодших школярів) є небезпечним посяганням на їхні природні потреби, що негативно позначається на розвитку їхніх почуттів, уяви, мислення та гальмує процес соціалізації.

Гра для дитини - важливий інструмент пізнання природного та соціального світу.

Упередження друге. Перед школою обов'язково слід навчити дитину читати (задля реалізації цього завдання батьки починають шукати навчальні заклади, додаткові заняття, де малят за шкільними «лекалами» навчають читати склади і слова).

 

  • читач виростає з уважного, вдумливого, чутливого слухача. Тому, шановні дорослі, намагайтеся систематично читати дітям, даруючи їм і собі хвилини спільного переживання та осмислення літературних творів.

Проте нагадуємо: шлях до формування читача починається ще в ранньому дитинстві. Це відбувається в процесі слухання колискових, казок, віршів, потішок, розглядання книжок, імітування процесу читання.

Упередження третє. Перед вступом до школи діти вже мають уміти писати

Непідготовленість до письма (недостатній розвиток дрібної моторики, зорового сприйняття, уваги) може стати причиною виникнення в першому класі негативного ставлення до навчання, тривожності, невпевненості у власних діях, графічної скутості (написання графічних елементів нераціональним способом). Одже, рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання.

Упередження четверте. Рухова активність (непосидючість) шкодить успішному навчанню в школі.

 

Надмірні інтелектуальні навантаження без достатньої рухової активності мають негативні наслідки для біологічного дозрівання структур головного мозку дитини, підвищують кров’яний тиск, розбалансовують газообмін у нервових тканинах, викликаючи мікрогіпоксії. Обмеження рухової активності дошкільника є моральним злочином проти його фізичного і психічного здоров'я.

Упередження п’яте . Розвиток емоційно – почуттєвої сфери не відіграє значущої ролі у підготовці до школи.

Емоційно почуттєва сфера дошкільників є визначальною для їх успішної соціалізації та взаємодії з навколишнім світом. Тобто заняття мають не так «навчати», як, насамперед, виховувати за допомогою позитивних емоцій, що трансформуються у позитивні почуття.

 

 

Отже, важливо, щоб дитина була підготовлена до засвоєння нових знань (мала розвинені почуття, мислення, увагу), набуття спеціальних навичок (зокрема й письма), а не була змушена випрявляти неправильно сформовані раніше знання та навички.